- загрубілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до загрубіти.2) у знач. прикм., перен. Який став грубим, байдужим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
загрубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
загрубілість — лості, ж., перен. Властивість за знач. загрубілий 2) … Український тлумачний словник
нечулий — (позбавлений чуйности, душевности, теплоти у ставленні до інших), нечуйний, нечутливий, сухий, черствий; товстошкірий (якого нічим не можна пройняти); бездушний, безсердечний, кам яний (нечулий, здатний бути жорстоким); загрубілий, зачерствілий,… … Словник синонімів української мови
штивний — на, не, Рс. Тугий, негнучкий, загрубілий … Словник лемківскої говірки